Пісня згенерована мною у двох варіантах за допомогою Ші, на цей вірш
https://www.youtube.com/watch?v=kx9mRffi330
https://www.youtube.com/shorts/RCPc3uNm3cQ
Ласкавий бриз невтомно голубить сині води.
Блискучі срібні зорі у небі миготять.
А місяць задивився на їхню милу вроду,
Осяюючи сріблом морську, безмежну гладь.
Серпнева ніч чаклує. Замовкли навіть чайки.
Недавно вгамувався суворий Посейдон.
Здіймаючи на гребінь високі хвилі зранку,
Утомлений, напевно, занурився у сон.
Заснули і пустунки, грайливі нереїди,
Із чаші спивши наніч солодкого вина.
Морфей, на них наславши спокусливі флюїди,
Дбайливо постелив їм углиб морського дна.
Нарешті штиль на морі. Вітрильники у бухті
Знайшли собі спокійний і затишний причал.
Утомлені від спеки, до берега прикуті,
Полинули в містичний, захований портал.
Серпнева ніч в нірвані. Все спить, не бродять пари.
Лише нічні фіалки раптово розцвіли.
Розливши аромати, вони, мабуть, не знали,
Що бриз нічний розвіє їх чари навкруги.
— Лети, Морфею, світом, навіюй сон-дрімоту!
І разом темну нічку з собою прихопи!
Бо хто одягне крила для вільного польоту?
І хто нам подарує цілющі й дивні сни?
Ласкавий бриз невтомно голубить сині води...
13.08.2026. Л. Маковей (Л. Сахмак)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2026
автор: laura1