"Надмірно прагнучи спокою, самі ми творимо хаос" -
перефразована фраза із кінофільму)
Не можу на світ цей дивитися збоку,
Бо він видається не надто широким,
Не надто надійним,
Не надто сумлінним,
У нього щоранку стріляє в колінах.
Стріляє в колінах, стріляють у спину,
І люди у ньому живуть половинно:
Думками - у мріях,
Ногами - у справах.
Мета існування - приборкати хаос.
Мета існування - життя,
Та, по суті,
Обабіч потоку його не збагнути.
Свобода у русі -
Віддатися плину,
Вбирати у себе невидиму силу.
Невидиму силу,
Небачену радість,
Стихії скоритись - не значить здаватись.
Штовхай мене, вітре, не в груди - у спину.
Не скеля я, Господи,
Просто людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2026
автор: Серафима Пант