Пам'яті М. О. Лукаша, великого перекладача


Ось  дивак,  не  перший,  не  останній.
Пам'ятають  друзі  вчинки  гарні:

То  він  вдало  розважає  жартом,
То  комусь  віддасть  свою  кімнату,

То  дотепний  вірш  імпровізує,
То  комусь  він  вірш  відредагує.

То  відважно  спокушає  долю:
Згоден  йти  за  іншого  в  неволю.

Легко  він  одягнений  у  холод,
Має  він  до  слова  справжній  голод

І  сидить  в  бібліотеці  довго.
Від  війни  він  має  рану  в  ногу.

Що  він  робить?  Він  перекладає.
Кажуть,  двадцять  дві  він  мови  знає.

А  переклади  його  чарують,
Слова  велич  і  красу  дарують.

Посередник  -  будівничий  гарний.
Добрий  це  дивак  і  майстер  славний.

11.08.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2026
автор: Валентина Ржевская