Наснилася мені

Ти,  осене,  наснилася  мені,
У  сукні  золотій,  як  королева,
Подол  торкався  зва́бливо  землі
Де  вигравала  ще  трава  зелена.

Це  перше,  що  зробила  дивно  так
І  в  сутінках  завмерла  ненароком,
Пройшла  де  позолочені  жита,
Невпевнено  ще  ходиш  тихим  кроком.

Та  серпень  добіжить  ось  до  межі,
Складе  сміливо  впевнено  валізу,
А  згодом  будуть  повні  стелажі,
Відкриє  відпочинку  щедру  візу.

А  осінь  лиш  чекає  той  момент
І  будуть  всі  права,  лиш  їй  єдиній,
Вже  бачу,  що  готує  гарний  стенд
Де  барви  розкидає  скрізь  грайливі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067116
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик