Так втомився чекати бажаних змін,
Згасають останні промені моїх надій,
Гублю себе в сумнівах, мов у пітьмі,
Повернутись би в небо після падінь.
Приспів:
Крізь снігопади моїх розчарувань,
До мене теплим вітром прилітай,
Лід безнадії в моїм серці розтопи,
І знов мене в блакитну висоту поверни!
Закручує вітер мій біль у білий сніг,
І розсипає його в застиглій душі,
Тепер кожен подих холоне в мені,
Чекаю, коли проб'ється тепло крізь лід.
Приспів:
Крізь снігопади моїх розчарувань,
До мене теплим вітром прилітай,
Лід безнадії в моїм серці розтопи,
І знов мене в блакитну висоту поверни!
Відходить поволі нескінченна ніч,
І світло тихо торкає верхівки дахів,
Тануть сліди моїх холодних снів,
І серце поволі відпускає давній біль.
Приспів:
Крізь снігопади моїх розчарувань,
Я пройшов вогонь своїх випробувань,
І знайшов свій теплий вітер на висоті,
Що розправив крила моєї душі.
Я більше не боюсь своїх падінь,
Залишу позаду снігопади тих днів.
Уже сміливо ширяю на висоті,
Де вітер несе мене у вільний політ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067097
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2026
автор: Vitalii D