Ким я стану

Ким  я  стану,  як  життєва  повість
Перейде  за  фінішну  межу?
Може,  вітром,  що  цілує  колос,
Стежкою  земного  міражу?

Може,  сонцем  на  затишнім  ґанку,
Першим  блиском  у  твоїм  вікні.
Чи  росою,  що  вмиває  зранку
Ніжні  квіти  у  травневім  дні.

Чи  зорею  в  небі  вечоровім,
Світлим  знаком  серед  темноти.
Словом  мами  у  палкій  любові,
Джерелом  надії  й  доброти.

Я  не  знаю,  що  Господь  напише
У  сувої  за  своїм  крилом.
Та  любов  —  найбільша  і  найвища  —
Світить  вічним,  лагідним  теплом.

Проросту  в  онуках  і  у  дітях,
Колосками  серед  рідних  нив,
У  родиннім  древі,  в  його  цвіті,
У  теплі  щасливих,  мирних  днів.

Знаю  точно:  я  вже  не  розтану,
Всесвіт  душу  не  віддасть  біді.
Я  любов'ю  в  серці  вічно  стану
Світлом  жити  на  святій  землі.

09.08.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1067022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2026
автор: Svetoviya