Такими, певно, ЯНГОЛИ бувають,
Одного з них тепер немає тут...
Та вірю, що не кине Небо Краю,
В якому за життя бої ведуть.
Він змалечку стояв на боці правди,
В'язанки душ із небуття виймав.
Шукав тіла, їх спокою заради,
Щоб той... — не просто неба, серед трав.
Нам плакати сьогодні не звикати,
Вже стільки втрат, яким ціни нема...
Звучить молитва в кожній нашій хаті,
За тих, які прожили не дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2026
автор: Патара