Дочитуючи літо

Іще  пече  серпневе  ясне  сонце,
І  швидко  засихає  цвіт  троянд,
І  пада  рано  промінь  у  віконце
Відблисками  фіранок,  мов  гірлянд.

Іще  збираю  у  душі  скарбницю:
Росу  ранкову,  подих  теплих  днів,
І  затишок,  і  складені  копиці,
І  прайд  лелечий  серед  жовтих  нив.

Відкриє  осінь  новий  розділ  долі,
Вже  зовсім  скоро,  просто  через  мить,
Й  затихне  ратна  праця  в  чистім  полі,
Хоч  ще  зелений  хміль  десь  майорить.

Дочитую  рядки...  Ще  літня  повість
Не  все  повідала  в  спекотні  дні,
І  ратує  усе  про  винятковість,
Яка  лиш  притаманна  їй  одній.

04.08.2026  ©Ігор  Штанько.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2026
автор: Hmelyar