Сире-на

Війна  -
ВоНА  -  виє,  гуде,  трощить...
СИРЕ  на,  сире  під,  сире  над:  
Засипає  жертв  товщею,
Випалює  душі  і  міста,
Чи  наїлась  уже  доста?
Вода  і  вогонь  -  не  друзі.  
Пролазить  червоний  ву-у-ужем,
Не  жалить,  хапає  за  полу,
Щоб  ти  не  жив  н  і  к  о  л  и,
Щоб  ти  не  побачив  сонце,
Он  це  !
Твій  рятівник,  
А  не  ворог,
Ти  звик,
Під  ним  бачити  морок
Океану,  моря,  що  глитає,
А  тут  вода  лляє
Щоб  ти  жив,
Щоб  тебе  не  розплавив  вогонь,
Он,  он,  он!
БрандспОЙд  -
Рине  живильна,  тушильна,
Дихальна  -
Сире  на  голову,  руки...  вихором,
Шквалом,  безладом.
ОСЬ  твій  рятівник  
Підперезаний
Пожежею  і  стресами
Присмалений,  обпечений,
Наче....
Не  думай  про  це,  інакше  
Ти  не  заглянеш  в  колодязь
Очей  і  життя  .  Кхе  -  кше!
Он  блимають  в  суміші
Крику,  сліз,  тлуму:  ш-ш-ши...
З  неба  -  сажа,  з  підвалів  -  благання,
Тіла,  руки  і  очі,
Що  прагнуть  сонця...  і  стане,
Виросте  з  попелу...
трясуться  ноги,  та  він  вкопаний,
Проріс  із  горя  і  мужності
Із  самого  серця  нетлінності.
Один....  Десять...
Тридцять  другий...
Де  ти,  Меснику,
Боже  Всевидячий,
Що  сиренам  глотки  заткнеш?
Авжеж,
ворогів  -  у  сире!
Бідна  земля,  їй  зле:  Е-е-е!
Від  тих,  хто  війну  плодить,
Щоб  сПЛОДжена  потвора
Злизала  з  неї  народи,
Що  люблять  сонце...
Он  це,  он  це!

Chara  Vinna

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2026
автор: Chara Vinna