[i]А в повітрі тихо вже чатує осінь,
Сипле всі принади стиглих врожаїв.
Липень загадково десь чкурнув у просинь
Й пахощі медові залишив свої.
Ще троянди квітнуть й мальви понад тином,
Зранку ще спадає у траву роса,
А проте пташина вчить свою дитину
Спрямувати крила прямо в небеса.
Мліє ще серпанком спека в холодочку,
І в отаві сохне скошена трава.
Гупотять додолу яблука в садочку,
І в повітрі пахне осені пора.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2026
автор: Ольга Калина