Ще полудні спекотні й неквапливі,
А зливи веселкóві та рясні –
Ці дні серпневі в чомусь особливі
Й за життєсприйняттям близькі мені.
Ми з серпнем разом вже на роздоріжжі,
На перехресті зорянім уже,
Де вересень – осінній порубіжник –
Кордон примарний пильно стереже.
Вітає щиро, та в свої угіддя
Не поспішає пропускати нас,
Обоє – каже – ви ще й досі літні,
Не квапте цей благословенний час.
Потіштеся завітною теплінню
І літо поступово відпустіть,
Із сонячного стиглого проміння
На щастя оберегів наплетіть,
Щоб душу зігрівати в зимну днину,
Щоб мати противагу у журбі,
Щоб знов діждати літньої години –
У світі, у природі, і в собі…
Візуальне оформлення ChatGPT
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2026
автор: Серна