Батько сину лист писав,
Вечоріло, стало тихо,
День втомився і згасав,
В небі причаїлось лихо,
Тимчасово, дивне слово,
З папки в папку, з звіту в звіт,
Переходить, б'ється знову,
Між рядками, цілий світ,
Десять років, навіть більше,
Вигнали з домівки нас,
Йде війна, стає все гірше,
Як безхатько, весь цей час,
Ніч, зненацька з переляку,
Затремтіли стіни й дах,
За вікном зламав гілляку,
Вибух, темний лізе страх.
Десь сховалася за шафу,
На підлогу впала дочка,
Й тілом закриває змаху,
Доньку, ще малу, з садочка,
Білий лист зі столу впав,
За вікном вогонь, пожежа,
Батько лист не дописав,
В'ється сірий дим, як вежа..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2026
автор: Влад Христофоров