Ночами, сич, не клич біду
Та не лякай - вже лякані.
Страхи під верби відведу,
Будуть ними оплакані.
Страхи під верби відведу
Шовковою стежиною...
Зворотню ж їм переплету
Колючою ожиною.
Зворотню ж їм переплету
Та й сяду помолитися,
Щоби клятущому страху
В ожині тій згубитися.
(картинка з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2026
автор: A.Kar-Te