Ось хвіртка зітхнула тихо,
Стежина біжить знайома...
Розвіялось давнє лихо?
Ти вдома, нарешті вдома.
Лиш тенькає серце чуле,
Слабкі пропускає ритми.
В старому саду поснули
І пристрасті, і молитви?
Де слід твій проліг колишній,
Там тиша цвіте поволі,
І час, мов старенький вишник,
Латає полотна долі.
Ліс пахне , солодкий ладан,
Тим духом міцним, смолистим -
Повіяло вітром згадок.
Ліс пахне мені дитинством.
Не все, що було, забулось,
Не все відболіло в тиші.
Та світло в шибках майнуло:
Там досі живе колишнє?
Життєва дорога - долом
Крізь терни, тривоги й втрати.
Вертаємося додому,
Щоб знову життя почати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2026
автор: Світла(Світлана Імашева)