Кришталеві стрічки снів,
Полохливі рядки слів
Про летючий кудись сніг,
Що надвечір до ніг ліг
Й напророчив крихкий лід,
Мов спасіння від злих бід,
Де сніжинок скляних цвіт
Засипає утрат слід…
Та надія жива в нас!
І настане колись час,
Де серпневих джмелів бас
І з достиглих хлібів квас,
Де хранить Божий світ Спас
На теренах земних трас –
Й щем гнітючих тривог згас,
Й досі топчемо ми ряст…*
*Топтати ряст – фразеологізм, який означає жити, ходити по землі.
Візуальне оформлення ChatGPT
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2026
автор: Серна