Навис вечір, похилився,
Став, як зморщене чоло…
Нема змісту у стрічаннях,
Як кохання не було…
Нема змісту у стрічаннях,
У порожніх тих словах
Від яких – душа, мов струмом,
Як морозом у грудях.
Від яких – душа, мов струмом,
Як билиночка тремтить.
У чеканні, у надії
На хорошу щастя мить.
У чеканні, у надії
На кохання золоте…
Жаль, - надію розвіває -
Павутину сум пряде…
Навис вечір, похилився,
Став, як зморщене чоло…
Нема змісту у стрічаннях,
Як кохання не було…
В.Ф.–21.07.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2026
автор: Веселенька Дачниця