Я сміло у полі зустрінуся з вітром,
У спеку гарячу де грається літо,
Дмухни сивочолий, додай прохолоду,
Щоб ніжна краса зберегла свою вроду.
Вітрисько послухав, поглянув на мене,
Можливо прислухаюсь, любая леле,
Здійнявся і дивно, немов вірний легінь
Злітав, ніби птах над полями та степом.
А я задоволена тихо стояла,
Оту прохолоду легенько вбирала
І вдячна була дивовижному вітру,
Що так приголубив у спокої літом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик