МІЙ СПОКІЙ ВЕСЬ СИРЕНАМИ РОЗП'ЯТИЙ

Мій  спокій  весь  сиренами  розп’ятий
не  перший  рік,  не  другий,  а  вже  п’ятий.
Сичить,  гуде  тут  люте  зло…    А  тихо  
в  наш  дім  вело  за  руку  хиже  лихо.

Здавалося,  з  Добром  вони  дружили,
разом  так  часто  їли  вони  й  пили.
Та  краще  все  собі  зло  забирало,
Добро  те  бачило.  Чомусь  мовчало.

Сміливо  зло  заходило  до  хати,
все  придивлялось.  Що  б  це  ще  забрати?
Було  йому  все  мало,    мало,  мало…
спалило  хату  і  життя  забрало.  
-----------------------------------------------
І  ти  мовчиш,  мій  добрий,  щедрий  світе?
Не  твоя  хата  і  вікно  розбите.
Не  твої  діти  плачуть  в  укриттях.
Не  в  твої  очі  зазирає  жах.

Це  спокій  мій  сиренами  розп’ятий
не  перший  рік,  не  другий,  а  вже  п’ятий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1066138
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.07.2026
автор: Надія Башинська