(рондель)
Сама. Без підтримки, віч-на́-віч зі снами-страхами.
Мій внутрішній голос — тінь змовчаних, скутих емоцій.
Пізнали ці "проти" і "за"? На дуелі б'ємось, і,
Тру плями душі. Я не буду слабкою із вами...
Немовлене вголос — зсере́дини б'є до нестями.
Мовчанням харчуються тіні. В лячні́й поволоці —
Сама. Без підтримки. Віч-на-віч зі снами-страхами.
Мій внутрішній голос — тінь змовчаних, скутих емоцій.
Беззвучно-оглушливий світ нищить сонячні храми,
Пульсує гризота, і біль фокусується в точці,
Реалії мусиш прийняти страшні — хоч-не-хоч ці.
Живу молитвами. Страхаюся: не без гріха ми.
Сама. Без підтримки. Віч-на-віч зі снами-страхами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2026
автор: Білоозерянська Чайка