Життя́ украї́нців — не цѝфри у зві́тах,
Це рѝтм, що пульсу́є в ао́ртах землі.
Нам пра́во тут жи́ти — вибо́рюєм в би́твах,
У ча́сі триво́жнім, в дима́х та імлі́.
Для ко́жного з на́с, так важли́ва свобо́да —
Це пра́во на мо́ву під не́бом свої́м,
Це пра́во істо́рій, виши́ваних ко́дів,
І зна́ти, що во́рог не спа́лить твій ді́м.
Живе́ Украї́на під ти́ском стати́стик,
Незла́мний наш ду́х проганя́є пітьму́.
Ми хо́чемо жи́ти — без су́му софі́стик,
Які́ нам вичи́тує Сві́т. Та чи йму́?
Дай, Бо́же, нам сте́жки свої́ ще прокла́сти
В зеле́них поля́х, у роздо́ллі лані́в.
Дай, Сві́те, нам жи́ти і ду́хом не впа́сти,
Спини́ти раши́стських солда́т-дикуні́в.
Бо пра́во вже впи́сане кро́в’ю наро́ду
В рядки́ конститу́цій, зако́нів ОО́Н...
Та ли́ше наш во́їн стої́ть за свобо́ду
І наш недото́рканий, ві́чний кордо́н.
Дай, Сві́те, нам жи́ти у вла́сній держа́ві,
Її́ здобули́ ми, це — наш бастіо́н!
Де ві́льні і го́рді, де гі́дні і пра́ві,
Де во́ля наро́ду, й осно́ва — зако́н!
26.06.2026 р.
©Ігор Штанько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2026
автор: Hmelyar