Я промовить не зміг "Прощавай",
Лиш "пока" ледь помітно кинув,
Посміхнувся в останній раз,
Хоч душа моя точить кригу.
Замерзають вуста в самоті
І до краю піднялись сльози,
Потонули чуття молоді
І по шкірі снують морози.
Я залишуся другом й коханцем,
Чоловіком не буду твоїм,
Я торкатимусь вітром і сонцем,
І віддам сині очі свої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2026
автор: Інь-янь