Я не потраплю в рай, бо раю нема;
я не потраплю в пекло, бо я тут живу;
я не потраплю нікуди, бо все брехня –
нічого немає – то я вже точно кажу!
Хтось скаже, що покарання за це мене жде –
хай буде так – хай зустрінуть хто там живе…
І скажу я їм «Привіт», а потім лагідно «Біжіть» -
я їх каратель і я є звір…
Ви скажете що я зламався – то верховний задум –
а я скажу – вони ще будуть просити пощаду!
Я вірив і просив, і надію мав – отримав фалос –
ну що ж така «справедливість» і трішки хаос…
Хтось скаже, що я раб – можливо, але вже пас –
хай тепер доводять, що вони вищі за нас –
хай доводять що є добро, а є зло –
що воно не єдине і не одно!
Ну що ж до зустрічі, якщо не боїтесь –
анафеми я лиш в колекцію зберу,
бо якось щось скучно і Ми є Хаос,
а не для них вчорашній борщ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2026
автор: VictoR