Свої ми залишаємо тіні у житті…
У плині справ, у думах близьких.
Слова про нас минають в серцебитті́,
Зі смутком, усмішкою, в доріканнях.
І запам'ятаємось десь ми надовго,
А десь забудуть нас в ту ж саму мить.
Із серця в когось випадемо уламком;
Для інших — втрата навіть не щемить.
На фото ми — як кольорові тіні, —
Завжди молодші, ніж насправді є, —
Це пам’яті уривок перехожим,
З ким поруч доля бути честь дає.
Ця пісня на моєму каналі:
https://youtu.be/EUCcVOyNCC4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2026
автор: Примружений Одесит