Ох, яке блаженство

Я  весну  люблю  так,  ніжно  обіймаю,
Це  моя  розкішність  неземного  краю,
Як  же  гарно  в  світі  дихати  і  жити,
Неможливо,  знаю,  все  це  не  любити.

Подивлюсь  навколо,  кожна  квітка  грає,
А  душа  невтомно  всю  красу  вбирає,
Звісно  ці  куплети  писані  душею,
Я  весні  вклоняюсь,  що  завжди  із  нею.

І  за  те,  що  дійсно  дихаю  та  мрію,  
Бо  теплом  весняним  серденько  зігрію,
Ох,  яке  блаженство  нам  дає  природа,
Ось,  тому  для  нас  це  справжня  насолода.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик