Прийшла до музи вранці і кажу:
А знаєш що? Давай вірша напишем!
Про зиму й літо, про кохання й тишу,
Про повну світла сонячну діжу.
Ну а вона мені: Було-було!
Про все оте не раз ми вже писали,
У візерунки літери складали,
Пірнаючи в наснаги джерело.
Ну а про що ж тоді? – питаю я,
Невже скінчились теми та ідеї?
Прошу ізнов прихильності твоєї,
Евтерпи прославляючи ім’я.
Хитрунка ж муза – наче й не до неї –
Сміється тільки і ні пари з вуст.
Неси, мовляв, сама натхнення груз.
Працюй, шукай, пливи за течією.
Ну добре, значить, далі я сама.
Хоча напевне знаю: повернéться
З олівчиком червоним. Посміхнеться,
Й допише щось від мене крадькома…
Візуальне оформлення ChatGPT
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2026
автор: Серна