Із нічної зміни вранці
Стомлений прийшов Кирило:
Дивно, що його Орися
Посміхається так мило.
-Що за свято було в тебе?-
Враз насупився коханий,-
Бо такий погром і безлад
Наробив тут гість нежданий!
Наче турки і татари
Гарцювали всі ордою,
Дивно, що тебе, Орисю
Не забрали із собою.
-А поганого нічого
Ми на кухні не робили:
Із сусідкою й кумою
Трішки віскі пригубили.
Ми тихенько поспівали,
Про культуру говорили,
Навіть всі сусіди спали
І у стіни не гатили.
Всі пляшки порожні склала –
В нас були напої модні
(Принесли Богдан і Вітя),
Приберу це все сьогодні.
Бачиш - тут порядок повний,-
Оправдалася Орися,-
Всі недопалки прибрала,
Посуд чистий - подивися.
-Що була твереза - вірю,
Я уже побачив, мила:
Всі чарки, миски й бокали
Ти олією помила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2026
автор: Катерина Собова