Якщо колись кохання завітає,
То я забути зможу злого пана;
І лячно, й спрагло серцю, що настане
Біль, від якого радості чекаю;
Даремно вірила, що біль минає,
Мені ти скажеш знов, що я жадане,
Безмежне диво вірного кохання,
Та каяття тебе не оправдає.
І я співаю про здобуту волю,
Розірвані тяжкі жорстокі пута,
Чекаю в майбутті щасливу долю.
Якщо молитва в небесах почута,
Побачу я, як мстивою рукою
Його життя примушу до спокути.
[b]Gaspara Stampa " VIII. S’avien ch’un giorno Amor a me mi renda"[/b]
S’avien ch’un giorno Amor a me mi renda,
e mi ritolga a questo empio signore;
di che paventa e non vorrebbe, il core,
tal gioia del penar suo par che prenda;
voi chiamerete invan la mia stupenda
fede, e l’immenso e smisurato amore,
di vostra crudeltà, di vostro errore
tardi pentite, ove non è chi intenda.
Ed io cantando la mia libertade,
da così duri lacci e crudi sciolta,
passerò lieta a la futura etade.
E, se giusto pregar in ciel s’ascolta,
vedrò forse anco in man di crudeltade
la vita vostra a mia vendetta involta.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065592
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2026
автор: Зоя Бідило