Музей існування

Життя  філософія?  Смішно?
Сміятись  охоти  нема…
Бува  воно  праведним,  грішним,
та  все  ж  –  своєрідна  тюрма.

А  радше  якийсь  серпентарій.
Тераріум,  лиш  для  людей,
де  стільки  проспівано  арій,
закопано  стільки  ідей!.

Де  людяність  в  людях  почила,
уже  не  кажу  про  істот.
Іржа  де  до  цурки  сточила
найкращих.  Якийсь  анекдот…

Там  світом  керує  ора́ва,
що  пра́вить  свідомістю  мас,
а  ті  вже  під  вигуки  «браво»
жують,  що  дають  повсякчас.

Та  що  не  кажи,  а  ціную
життя,  оцей  шабаш  повій,
але  не  живу,  лиш  існую
в  музеї  незді́йснених  мрій.

11.07.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2026
автор: Олександр Мачула