«Я вас люблю!» - скажу своїм батькам
й низенько перед ними поклонюся.
Всміхнеться скупо, знаю, мій татусь,
сльозу не стримає моя матуся.
«Люблю тебе! - я вишенці шепну,
щодня зі мною тут ти підростала.
Все тягнешся увись своїм гіллям,
мене завжди ти щедро частувала.
Солодкий, ніби ягідки твої,
нектар із світлих літ моєї долі.
Підтримує мене весь рідний край,
схиляюсь перед ним, мов колос в полі."
Доріжкою до джерела пройду,
тут весело так ластівочки в’ються.
Хай знають всі, що я до них прийшла!
Шкода, роки мої не повернуться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2026
автор: Надія Башинська