Заколисане сонце

А  кріп  колише  сонце  пурпурове,
У  ніжних  парасолях  запашних.
Гойднув  легенько  промінь  казку  нову
І  гомін  дня  на  мить  раптово  стих.

Співають  стебла  —  наче  колискову,
Де  вітер  шепче  ніжно  з  висоти.
Світило  дня,  що  сяє  всім  навколо,
Дрімає  в  кропі,  повне  теплоти.

Небесне  серце  зморене  від  спеки
Схилило  промінь  у  зелений  храм.
Його  гойдає  лагідно,  здалека,
Немов  колиску  з  милим  немовлям.

І  світ  завмер...  Лише  блакитна  днина
Тче  над  землею  тишу  золоту.
Заколисав  кріп  сонце,  мов  дитину,
Щоб  снилось  літо  в  лагіднім  цвіту.

11.07.2026

Дякую  за  світлину  Олену  Склярук  "Кріп  і  сонце"
Надихнуло!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2026
автор: Svetoviya