Що завтра: ніч чи вічний ранок?
На дворі посірів світанок,
І небо вже не зовсім чорне.
Та все одно у грудях стогне
Й пече, немов гроза на небі.
Останні дії всі нестерпні,
Ще й спокою не залишають.
Я замість кави зараз чаю
Нам заварю. Не в моді кава.
У вічі дивиться лукаве,
Та ще й просиху не дає,
Твоє обличчя таке зле,
Що можна втратити весь розум.
Агов! Це просто несерйозний
Кошмарний сон, та він пройде,
І ти побачиш деінде,
Що змінюється щось на краще,
То ж ворушись, не будь ледачим,
Якому всі завжди щось винні,
І я ніколи не покину
Тебе, де б ти тоді не був.
Я зараз у полоні дум,
Які кружляють, наче птахи,
Та не дають спокійно спати
Та існувати в цьому світі.
Але ж принаймні, ми ще живі.
10.07.2026 09:25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2026
автор: Talia