Сум і починається твій день,
Завжди, удвох - вас пам'ятають.
В твоїх очах, сльозлива тінь,
Бо смутком сни тебе вкривають.
Його нема... І цілий рік,
Він пролетів, як птАхів зграя.
Серед негод і хуртовин,
Так важко йти шляхів не зная.
Твій голос змовк і не дзвенить,
Тим дзвоником, завжди дієзним.
ЛишЕ донькА, як цвіт... зорить,
Обличчям рідним і сердечним.
Його не стало - ти жива,
Та все життя твоє – це мука.
Ридаєш ти, болить – вдова,
Війна, проклята, ти Розлука!
Твій голос змовк і не дзвенить,
Тим дзвоником, завжди дієзним.
ЛишЕ донькА, як цвіт... зорить,
Обличчям рідним і сердечним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2026
автор: Олександр Захисник