Заростає поле кропивою
Ожинами стежку заплело
Час зітре поволі память мою
Забере вмираюче село
́
Час мандрує безтурботно світом
Через пяні весни у цвіту
Забере від мене моє літо
Забере і осінь золоту
Час - туман спливає сірим муром
Злітає журавлями в вишині
А мені лишається зажура
Сірі плями лишаться мені.
Час пливе і вчора і сьогодні
Не розірвать оту незриму нить
Час летить у вечора безодню
Нікому того лету не спинить.
с Парище
09. 07.2026р.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2026
автор: Vasul_ILkovuch