Час́́́

Заростає  поле  кропивою
Ожинами  стежку  заплело
Час  зітре  поволі  память  мою
Забере  вмираюче  село
́
Час  мандрує  безтурботно  світом
Через  пяні  весни  у  цвіту
Забере  від  мене  моє  літо
Забере  і  осінь  золоту

Час  -  туман  спливає  сірим  муром
Злітає  журавлями  в  вишині
А  мені  лишається  зажура
Сірі  плями  лишаться  мені.

Час  пливе  і  вчора  і  сьогодні
Не  розірвать  оту  незриму  нить
Час  летить  у  вечора  безодню
Нікому  того  лету  не  спинить.

с  Парище

09.  07.2026р.́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065374
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2026
автор: Vasul_ILkovuch