Котилось сонце до землі,
За синім обрієм ховалось...
А хмари у вечірній млі
В перини й подушки збивались.
Розморювало вечір сном,
Стелило в забуття стежину...
Вже й місяць золотим ріжком
Вчепився за пухку перину.
І тільки пісня солов'я
Разом зі мною не дрімала..
Така ж медова та хмільна -
Моє безсоння напувала.
(картинка з інету)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2026
автор: A.Kar-Te