Є країна казкова - Дитинством зоветься,
Ти уже не потрапиш до неї ніколи,
Та хіба що думками чи в сні озоветься
Безтурботного часу луна або спомин.
Велитенськими були дуби та ялини
І черешні смачнющі в саду у сусіда.
Як же хочеться іноді хоч на хвилину
Заглянути туди і босоніж побігать.
Та ніколи цьому вже, на жаль не бувати,
Не вернути назад ті далекії роки,
Нині там веселяться малі онучата,
Ми життєвої осені чуємо кроки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2026
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський