У парку поринаю в тінь
від спеки вбігти намагаюся
відчую прохолоди глибочінь
коли серед дерев сховаюся...
У тінь хочеться зануритися
хоч на хвилину сонце позабути
відтоді не прийдеться щуритися
найкраще так долю обманути...
В тіні дерев ще у росі трава
садівники її старанно поливають
для ніг це зараз щастя складова
із задоволенням у неї поринають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2026
автор: Дмитрий Погребняк 555