Розплету я косу на світанку,
А із нею дівочі літа́,
Перев'ється краса у серпанку,
Там усе неймовірне життя.
Ой роки, ой роки, мовби квіти
Розлітаються згадкою в гай,
Ой роки, ой роки, ніби діти
Відлетіли в незнаний ще край.
Солодить ароматом шипшина,
Додає для душі все снаги,
Я у серці той світ поселила
Де у сяйві розквітли луги.
Ту стежину до рідної хати,
Як згадаю, то плаче душа,
Чую нотки пахучої м'яти,
Та вона вже не рідна, чужа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2026
автор: Наталі Косенко - Пурик