Душа з війни

З  війни  можливо  повернутись  
З  душею,  що  була  колись?
Забути!  В  забуття  пірнути,
Вже  не  вдається...  не  молись!

І  під  розкати,  в  травні,  лУнкі!
Коли  нежданий  перший  грім
Ти  пам'ятаєш  вибух  -  в  дУмці  
І  друг,  він  не  вернеться  в  дім  

В  тиші  під  зорями,  ночами,
Заснеш  –  привидиться  тобі
Солдати  молоді  -  рядами,
ЗалИшились  навіки,  в  сні!

Раптовий  сміх,  буває  рідко
Та  погляд  сУмний,  не  з  біди  
Виходить  у  життя,  так  мітко
Душа,  прихОдячи  -  з  війни!

І  ранок  новий  -  народиться,  
Курличуть  в  небі  журавлі!
Та  вже  повік  не  відродиться
Душа,  зі  шрамами  -  війни!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2026
автор: Олександр Захисник