В крокодила гострі зуби. Знай про це, мій друже! Особливо небезпечний, як голодний дуже.
Коли ще напівголодний – лиш зубами клацне. Схоче ліньки долежати, а тоді вже й хапне.
Бо голодний крокодил є дуже небезпечним. Будь уважним.Стережися та не будь безпечним. Знають всі: де крокодили, там не ходять близько, дзьоба й крила бережуть, не літають низько.
Не приймає капібара ні одну пораду. Каже, що вона уміє дати всьому раду.
Хоч крокодили ненаситні і є дуже злими, скажу вам, вона сміливо ходить поміж ними, і відважно захищає капібареняток, проганяє крокодилів, тих лихих, від хаток.
Вони ніби й не зважають на ту капібару, хоча б раді придумати і для неї кару. Різні думки в крокодилів можуть ще роїться, та не здолати їм ніколи тих, хто
не боїться.
З капібари будем, діти, і ми приклад брати. Крокодилів не впускаймо до своєї хати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1065082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2026
автор: Надія Башинська