Обіймає медом вечір на обійсті.
Двір і сад, неначе в'язнуть у дрімоті,
Матіоли ніжність, як рожевий доторк,
Шарм густих рум'янців , зібраних у кисті.
Двір і сад, неначе в'язнуть у дрімоті,
Спогади дитинства вийшло розбудити,
Де любила змалку дивовижні квіти,
Двір зі споришами, хату і колодязь.
Матіоли ніжність, як рожевий доторк —
Розкриває квітка згадку-ностальгію,
Про близьке й далеке одночасно мрію,
Відчуваю серцем ті щедроти всоте.
Шарм густих рум'янців, зібраних у кисті,
Не зів'януть ноти рідного ніколи,
Стане оберегом тиха матіола
Ще онукам нашим й правнукам колись-то.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064982
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2026
автор: Білоозерянська Чайка