В поліклініку я вчора
Із роботи відпросився:
Чоловічі є проблеми –
Не на жарт я засмутився.
До уролога ще зранку
На прийом вже записався,
На таксі (щоб було швидше),
В поліклініку примчався.
Відкрив швидко вхідні двері,
Там була якась об’ява:
Санітарка баба Дуня
Криво й косо написала:
’’Усі хворі і здорові,
Чужу працю поважайте:
На кросівки, чи на туфлі
Всі бахіли надягайте’’.
Я біжу вже коридором
(Не було коли читати),
Встигнути б до кабінету –
Чергу першому зайняти.
Правила ці санітарка
Зрозуміло пояснила:
Шваброю, як інструментом,
В праву ногу зацідила.
Розказала, що мені вже
Не потрібний той уролог,
Показала, де приймає
Ян Петрович - травматолог.
Головний розвів руками:
-Що я маю вам казати?
Вижену я бабу Дуню,
А хто буде прибирати?
Ця зарплата мінімальна
Персонал весь розігнала,
Залишилась баба Дуня,
Честь її за це і слава.
Гіпс наклали, все в порядку,
Щоб надалі не нагліли,
І як ще колись прийдете -
Не забудьте про бахіли.
Скоро перелом зростеться,
До уролога доб’юся,
Не забути б про бахіли –
Це найбільше, що боюся!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2026
автор: Катерина Собова