БІЛЬШ НІКОЛИ

Ніхто  не  сміє  нам  вказати,
Яких  Героїв  шанувати.
Які  знаме́на  нам  нести́.
В  якому  кра́ї  нам  рости.
Якою  мовою  навчати.
Кого  собі  у  друзі  брати.
Яких  співати  нам  пісень
І,  як  прожити  земний  день.

Не  під  ведмедем,  а  під  Возом
Великим  Возом  ми  росте́мо,
З  Чумацьким  Шляхом
Між  Галактик  
В  Земному  домі  всі  пливе́мо.
Різні  народи  і  порядки,
Правдивіші  Твої?  Мої?
З  своїм  Уставом  не  заходять  
У  Храм  чужий  бо  там  своЇ  
Віками  створені  канони,
Закони,  зви́чаї,  обряд,..
Не  гоже  лазити  сусідам  
У  Наш  вишневий  зелен-сад.

Гостям  ми  раді,  та  не  треба  
Нас  вчити,  як  себе  вести́,
Як  розмовляти,  чим  гордитись  
Чи  як  віночки  нам  плести́.

29.06.2026  р.

 



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2026
автор: Олекса Терен