Затуманились плани, надії,
Обірвалося мирне життя…
Не здійснилися юності мрії -
Минулому нема вороття…
А війна – ненаситна повія,
Зуби скалить, вимотує нас.
Похитнулися віра і думка,
На спокою і злагоди час.
І скупа становлюся на слово -
Неспокійне, тривожне життя…
Що нас жде? Що залишимо нове
Після себе… для майбуття…
Задивлюся на сад і на небо,
Як здригаються, також, вони…
Бо нікому, нікому не треба
Цієї проклятої війни!
Замилуюся співом пташини, -
Не втекла, бач, у інші краї!
І світлішою бачиться днина,
І вже сором за думи хмурні…
В.Ф.–28.06.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2026
автор: Веселенька Дачниця