Задивлюся, замилуюся

Затуманились  плани,  надії,                  
Обірвалося  мирне  життя…                      
Не  здійснилися  юності  мрії  -              
Минулому  нема  вороття…                      

А  війна  –  ненаситна  повія,                
Зуби  скалить,  вимотує  нас.              
Похитнулися  віра  і  думка,                  
На  спокою  і  злагоди  час.                    

І  скупа  становлюся  на  слово  -        
Неспокійне,  тривожне  життя…        
Що  нас  жде?  Що  залишимо  нове    
Після  себе…  для  майбуття…                  

Задивлюся  на  сад  і  на  небо,                    
Як  здригаються,  також,  вони…            
Бо  нікому,  нікому  не  треба                          
Цієї  проклятої  війни!                  
                         
Замилуюся  співом  пташини,  -          
Не  втекла,  бач,  у  інші  краї!                
І  світлішою  бачиться  днина,                                  
І  вже  сором  за  думи  хмурні…              
                                           В.Ф.–28.06.2026

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2026
автор: Веселенька Дачниця