Паркани (пісня)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PDH_fNzCW2s[/youtube]

Паркани  в  малюнках  на  сонці  терпляче  стоять,
Очікують  вечір  у  котрому  лагідні  тіні,
Терпіння  парканів  від  нашого  більше  стократ,
Їх  доля  –  стояти,  тримаючи  пози  незмінні.

А  доля  людини  –  шукати  й  до  чогось  іти,
Зупинки  для  духу  і  тіла  подібні  отруті,
Щасливі  –  бадьоро  ідуть  до  своєї  мети,
А  інші  –  чекають  на  когось,  собою  забуті.

І  вечір  несе  прохолоду  парканам  старим,
Чекали  вони  і  законно  свого  дочекались,
І  люди  чекали,  але  залишилося  їм,
На  ще  один  день  менше  строку,  що  в  світі  цім  мали.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2026
автор: Віталій Гречка