Синьоока


Очі...Морська  в  них  лазур,  поволока,
Скарб  затаїли,  зізнайтесь,  між  хвиль?
Ваша  обі́цянка  —  ніжності  штиль,
Мить,  тільки  мить  —  шторм  несе,  Синьооку...

Тягне  магнітом  Ваш  погляд  глибокий,
Простір  поглинув  він  мій  без  зусиль.
Очі...  морська  в  них  лазур,  поволока,
Скарб  затаїли?  Зізнайтесь:  між  хвиль?

Ви  —  то  міраж?  Наче  бризки,  навтьоки
Власні  думки:  тільки  синь  —  сотні  миль.
Бриз  умовляє:  себе  пересиль!
Тільки  чомусь  уявляю  крізь  ро́ки
Очі...Морська  в  них  лазур...Поволока...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2026
автор: Білоозерянська Чайка