Очі...Морська в них лазур, поволока,
Скарб затаїли, зізнайтесь, між хвиль?
Ваша обі́цянка — ніжності штиль,
Мить, тільки мить — шторм несе, Синьооку...
Тягне магнітом Ваш погляд глибокий,
Простір поглинув він мій без зусиль.
Очі... морська в них лазур, поволока,
Скарб затаїли? Зізнайтесь: між хвиль?
Ви — то міраж? Наче бризки, навтьоки
Власні думки: тільки синь — сотні миль.
Бриз умовляє: себе пересиль!
Тільки чомусь уявляю крізь ро́ки
Очі...Морська в них лазур...Поволока...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064722
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2026
автор: Білоозерянська Чайка