Величезні чорні гори
Які звуться терикони
І стоять немов барони
української землі.
Тут вугілля здобувають,
Яке взимку зігріває
Кожне місто і село –
Наче золото воно.
Наші транспортні шляхи
Пролягають крізь степи
Та ведуть у ті краї
Де літав ти увісні.
В усьому світі кожен зна:
Це України східна сторона!
Там, де соняшник у полі
Наче сонце у долоні
Вихваляється намистом
Та нагадує дитинство.
І пшениця на дощі
Розмовляє уночі.
І безмежні ці лани
Колихають ті вітри,
Які писали нам листи
У шевченківські часи.
І де б стежками не блукала,
Хочу, щоб завжди вертали
Мова, серце і слова:
„Красива, рідна, чарівна –
Це все – Донеччина моя!”
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106470
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2008
автор: kometa