Люблю дивитись вранці на схід сонця.
Його любов немає в чаші донця.
Весь світ з любов’ю сонце зігріває.
Невже в нім зла воно не помічає?
Любов його у промінці ясному.
Її щораз дарує дню новому.
Радіє сонце всьому, що є в світі.
Усі теплом любові обігріті.
Замислилась… Чому я зло те бачу?
Несу із гіркотою повну чашу.
І зрозуміла: зла зовсім немає
для тих, хто світ любов’ю зігріває.
------------------------------------
Навчитись треба в сонця нам любити,
тоді у щасті будемо всі жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2026
автор: Надія Башинська