Червень дихає стиглим суничним причастям,
Сонце плавить бурштин на соснових коріннях.
Ліс у затінку манить грибним першим щастям,
І ховається тиша в зелених сплетіннях.
Легкий вітер гойдає шовкові кургани,
Де із квітів яскравих цвітуть гобелени.
Сонний ранок змиває молочні тумани,
І збирає прозору росу в свої жмені.
Набирає розгону розпечене літо,
Розсипає проміння краси неземної!
У золочених хвилях усе оповите,
І серця пломеніють від сили живої!
24.06.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064636
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2026
автор: Svetoviya