З будови вже забрали кран...
На те, як завжди, є причини:
суди, обіцянки (обман?)
Стоять самотньо дві цеглини
он там - скраєчку, на куті...
Чи то забули їх забрати?
Слова, що сказані, - скупі,
та треба більше їх сказати!
Проговорити тут і там:
тобі, йому і всім нам разом;
а також скласти в гурті план
і заливатися екстазом
отих несправджених надій
простих людей, тих, що хороші.
Цеглини дві з освітніх мрій -
це про майбутнє, не про гроші.
З будови вже забрали кран...
Мовчать ліцею голі стіни,
не дотягнули вгору стан -
зате грядуть реформи, зміни(!)
Так якось гірко на душі -
перед очима дві цеглини,
що між рядків лягли в вірші -
на це є теж свої причини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064508
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.06.2026
автор: Ксенія Фуштор