Зацілувало літо пишним цвітом,
лягло густим теплом у акварелі.
Схилили долу абрикоси віти,
лежить черешня смачно на тарелі.
Лише сьогодні папороть розквітне,
осяє щедро таємницю ночі.
Висить в повітрі знову запах квітня,
і знов переді мною твої очі.
Але вони світилися недовго,
як швидко твоя посмішка зів’яла…
Ти іншому молитись стала богу,
забула нашу нічку на Купала.
Не справдилися світлі сподівання
чи папороть розквітла пустоцвітом?
Але не проросло в серцях кохання,
лишилося в душі лиш тепле літо.
21.06.2026
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1064468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2026
автор: Олександр Мачула